До редакції газети «Буковинська правда» звернулася жителька міста Сокиряни Наталія Забудько з проханням висвітлити ситуацію, яка склалася у ВАТ «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство».
Ситуація, яка склалася
ВАТ «Сокирянське РТП» створено вiдповiдно до рішення регiонального вiддiлення Фонду державного майна України по Чернiвецькiй області в 1996 р. шляхом перетворення державного підприємства на відкрите акціонерне товариство, що надає послуги з ремонту сільськогосподарської техніки та сiльськогосподарськi послуги.
Підприємство розташоване в центрі Сокирян. Має 752 акціонери. Одна з них Наталія Забудько розповідає, що пропрацювала на підприємстві близько 35 років. На сьогодні підприємство на стадії ліквідації через те, що все продається, – від верстата до будівель. Акціонери занепокоєні тим, що робиться на підприємстві, оббивають пороги і домагаються справедливості. Вони прагнуть, щоб «провели незалежну експертну оцінку всього обладнання, транспорту та будівель і щоб колишній директор Сокирянського РТП повернув усе, чим незаконно заволодів».
З чого все починалося?
«Коли почала працювати ліквідаційна комісія, у підприємства були значні борги, які ніхто не виплачував, – каже Наталія Миколаївна. – На рахунках у нас не було коштів, тому шукали шляхи погашення боргів. Погасили близько 150 тисяч гривень».
Наталія Забудько розповідає, що поширилися чутки, що на Сокирянському РТП розпродують техніку за безцінь. З цієї причини 1 грудня 2010 року відбулися збори акціонерів, де вирішили створити робочу групу, до якої увійшло 5 осіб: колишній директор РТП, колишній головний бухгалтер, головний інженер автопарку, представник Романківського РТП та акціонер. Оглянувши майстерні, побачили жахливу картину: зламана техніка, розкомплектоване обладнання, несприятливі умови праці тощо. Домовилися скликати збори 15 грудня 2010 року. Але збори не відбулися, бо всі не зібралися. Директор Павло Бєдний, відчувши негаразди, в лютому написав заяву про звільнення і сам її підписав. Згодом почалося листування, ходіння до прокурора, але ситуація не вирішувалася.
Збори акціонерів нарешті провели 11 травня 2011 року. Головний бухгалтер Ніна Гаджула займалася реєстрацією акціонерів – з’явилася 101 особа. Було оголошено, що присутні на зборах володіють 61% акцій. На зборах йшлося про те, що одне обладнання розібрали, інше – продали за невідповідною ціною. Акціонери-промовці висунули пропозицію створити комісію з перевірки матеріалів щодо законності продажу та приватизації окремих будівель, одиниць техніки та інших складових частин і механізмів, що були на балансі ВАТ «Сокирянське РТП». Матеріали комісії планували направити до прокуратури.
За словами пані Наталії, збори 11 травня 2011 року проводило правління РТП, а вже щодо затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія провела збори 26 липня. Після цього пан Бєдний вирішує судитися з ліквідкомісією щодо визнання зборів 11 травня 2011 нелегітимними, адже на цих зборах була створена комісія з перевірки матеріалів для направлення відповідним органам.
Члени комісії особливу увагу приділили перевірці продажу трактора ЮМЗ-6, що на момент перевірки в грудні знаходився в одній із майстерень, а вже після наступних зборів, коли перевіряли, – його на місці вже не було. Тож куди зник трактор та інші одиниці техніки?
На зборах також була створена ліквідаційна комісія на чолі з колишнім директором Іваном Гарасом. Наталія Забудько каже: «Перевірити документи в бухгалтерії не вдалося, тому що директор заборонив бухгалтеру показувати будь-які папери». Але про якого директора йшла мова, невідомо, адже Павло Бєдний на цей час був колишнім директором. Після такого випадку члени створеної комісії з перевірки матеріалів звернулися з документами та заявами до міліції та прокуратури. Але справу закрили в міліції, а прокуратура проводить перевірки.
Заробляє сам у себе
Виявляється, що у вересні 2006 року члени правління (а їх було п’ятеро: Віктор Микитюк, Сергій Руснак, Іван Беженар, Ніна Гаджула, Павло Бєдний) створили свою фірму «Агроавтосервіс». Всі вони є засновниками, тож одразу розгорнули свою діяльність.
Наталія Забудько розповідає, що кожного року машини Сокирянського РТП виїжджають на перевезення цукрового буряку. Згідно з договором оренди автотранспортних засобів від 8 вересня 2006 року орендодавець ВАТ «Сокирянське РТП» в особі голови правління Бєдного Павла Івановича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та орендар – приватне підприємство «Агроавтосервіс» в особі директора Бєдного Павла Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали договір. Що ж це виходить? Невже сам у себе орендує машини? У 2006 році Павло Бєдний відправляє машини, а саме вісім КамАЗів з причепами та один без причепа на вивіз цукрового буряку в Житомирську область. Пані Наталія зазначає, що за рахунок Сокирянського РТП ремонтували машини, купували гуму, заправляли паливом машини. Отже, всі витрати понесло РТП, а кошти заробила фірма «Агроавтосервіс», відповідно на фірмі нарахували зарплату.
Через рік знову йде підготовка до перевезення буряку. У 2007 році в особі голови правління «Агроавтосервісу» Іван Беженар бере у Павла Бєдного в оренду КамАЗи (заправляють паливом за кошти РТП). Цього ж року купили автошини на 9 тисяч гривень. «Агроцентр Житомир» перераховує «Агроавтосервісу» понад 90 тисяч за два місяці. Заробітну плату за договором нараховують вже РТП. Зазначимо, що на договорах не була вказана вартість орендної плати.
Починають скуповуватися
Оскільки з’явилися кошти, «Агроавтосервіс» починає купувати техніку та будівлі, що на території РТП. Згідно з протоколом №7 аукціонних торгів від 22.05.2007 року купили ремонтну майстерню, площа якої 2458 кв. м, за 73300 гривень (виходить, що 1 кв. м коштує 30 гривень). Хіба це ціна? Наталія Забудько каже, що потім почали скуповувати обладнання, яке було в майстернях. Тобто всю техніку «стягували» на фірму «Агроавтосервіс». За словами пані Наталії, Іван Беженар купив 19 одиниць техніки, майстерню і ще одну будівлю складу, де 364 кв. метри, за 16940 гривень. Також придбав свердлильний верстат за 40 гривень, кран-балку – за 1300 гривень, стенд для перевірки електрообладнання – за 363 гривні, токарний верстат – за 1700 гривень. Ціни досить низькі, як для 2011 року, за подібними цінами купували і будівлі.
На території РТП були гаражі, але ширилися чутки, що вони давно вже продані, насправді це не так. Водій РТП, який довгий час працював на підприємстві, купив гараж за 14750 гривень, площа якого 39,6 кв. м. А згідно з документами аудиторської перевірки людина на прізвище Бєдна (можливо, родичка) купила гараж за 4308 гривень, а дружина головного інженера Івана Беженара придбала гараж за 4080 гривень.
І про трактори. Експертну оцінку трактора Т-150 К в 3000 гривень зробив експерт з Новодністровська Леонід Борисяк (він робив всі експертні оцінки). Водій купив КамАЗ 5511 за 14300 гривень, а Павло Бєдний новіший КамАЗ 5511 за 6000 гривень. Чому ж така різниця в ціні? Чому не провели незалежну експертизу?
За словами пані Наталії, «земля, закріплена за підприємством в неповному обсязі, передавалася в оренду або продавалася. Вилучалася тільки земля, яка знаходилася під будівлею, а для обслуговування тієї чи іншої будівлі залишається за РТП».
Справою зайнялися
«Прокуратура та представник відділу боротьби з економічною злочинністю прийшли опитувати та вилучили документи у РТП та «Агроавтосервісі», – розповідає пані Наталія. – Згодом наполягли на тому, щоб ми замовили аудиторську перевірку в 2005-2010 рр. Коштувало близько 10000 гривень, але домовилися за 7500 гривень. Зробивши аудиторську перевірку, нічого не виявили. Навіщо це було робити, якщо з документів і так все зрозуміло? А як людям пояснити, що ми сплатили 7500?» Коли вилучалися документи, виявилося, що з 2001 по 2006 роки були знищені папери (266 справ), що не підлягають зберіганню. Експертну цінність документів проводила головний бухгалтер Ніна Гаджула. Фірма «Вест-аудит» провела аудиторську перевірку з 2007 по 2010 роки, а в 2008-2010 роках підприємство не працювало, адже в РТП не було ані техніки, ані робочих. Проте директор, головний бухгалтер і головний інженер мали ставку.
Крапку в цій справі мають поставити відповідні органи.
