До редакції звернулася чернівчанка Ольга Дубик, яка проживає в трикімнатній квартирі кооперативного будинку, що на вул. Алма-Атинській, із проханням привернути увагу до вирішення її, здавалося б на перший погляд, звичайнісінької проблеми. Річ у тім, що, коли за вікном мороз –14-16 градусів за Цельсієм, кімнатна температура в її квартирі ледь-ледь сягає +15. І то це лише у вітальні, у спальні й того нижче (+14 градусів), у дитячій +13. Цей температурний «баланс» виміряли редакційним градусником, спеціально навідавшись до п.Ольги «з перевіркою». І почали розбиратися, хто ж реально здатний допомогти в цій ситуації.
«Щоб зробили
перерахунок, доводиться звертатися щороку»
Сім’я Ольги Дубик проживає на першому поверсі в панельному будинку, квартира кутова. Заборгованості за тепло ніколи не мали. З настанням морозів у квартирі настільки холодно, що без включеного електрообігрівача неможливо знаходитися. Причому Ольга Степанівна утеплила стіну біля батареї, власними силами чоловік «підняв» підлогу, аби потеплішало, проте це мало що дало. З 2006 року пані Ольга оббиває пороги різних інстанцій, просячи допомоги. «Щоб зробили перерахунок за недоотримане тепло, доводиться звертатися до відповідних служб щороку, – розповідає Ольга Степанівна. – Через те, що температура справді не відповідала нормам, робили перерахування. Але цього року відмовили…».
Про те, що робили перерахування, свідчить документ від 6 лютого 2006 року. У вихідному листі заступника директора ОДКП «Чернівціоблтепломережа» А.В.Балякіної йдеться: «Комісійним обстеженням системи опалення було проведено замір параметрів якості надання послуг. Будинок панельний, квартира знаходиться на першому поверсі, верхня розводка теплоносія, тому при зниженні температури повітря до –18 градусів /на момент обстеження/, температура в квартирі не відповідає санітарній нормі й становить +12 градусів. Нарахування за ц/опалення з 20.01. по 31.01.2006 р. буде виконано з К=0,7».
У 2007 році Ольга Дубик разом із сусідом звертаються до голови Шевченківської районної в місті Чернівці ради М.Пазюка, щоб розглянув звернення з приводу незадовільного опалення квартир №№28, 33. У відповідь отримали листа з повідомленням, що проведено обстеження відповідними службами, «складено акт щодо покращання теплопостачання відповідних квартир. На підставі акта правлінню ЖБК-71 направлено припис, згідно з яким необхідно після закінчення опалювального сезону відновити примички перед приладами опалення квартир 6, 7, 8, 9 поверхів, виконати ревізію запірної арматури по стояках та виконати промивку приладів опалення».
Чи це було зроблено? Імовірніше, ні, бо ситуація з опаленням не покращилася. І на початку 2009 р. Ольга Степанівна знову пише заяву-прохання, але вже до Олександра Меленчука, директора МКП «Чернівцітеплокомуненерго». Олександр Васильович, розглянувши звернення і провівши «температурне» обстеження помешкання, радить: «Для поліпшення теплопостачання будинку необхідно відновити роботу елеваторного вузла та змонтувати демонтовані перемички перед приладами опалення». Відповідно було перераховано плату за опалення. Того ж року через місяць МКП «Чернівцітеплокомуненерго» повідомляє, що в результаті обстеження системи опалення будинку в січні 2009 р. було виявлено ряд порушень, що впливають на задовільне теплопостачання квартир будинку. Олександр Меленчук у листі повідомив: «Голові ЖБК-72 було направлено припис про усунення виявлених порушень протягом 10 діб. Письмового повідомлення про виконання припису підприємство не отримало. Згідно з актом обстеження від 6.01.2009 р., у лютому 2009 р. буде виконано перерахунок за недоотримані послуги з теплопостачання з К=0,875».
Здається, все так просто: якщо поставити правильний діагноз – хворобу можна вилікувати… Проте не будемо задавати сакраментальне запитання: «Хто винен в тому, що не було проведено відповідних робіт, які покращили б систему теплопостачання?». Стрілочників виявиться більше ніж треба. Запитаймо краще: «Що робити?». Запитання одразу розпадається на два: що робити керівникам комунального господарства (аж до мера) і що робити пересічним громадянам, котрі замерзають у власних квартирах?
Що робити?
Запитали ми у директора «Чернівцітеплокомуненерго» Олександра Меленчука в подібній ситуації. Олександр Васильович запевнив, що його підприємство ні при чому:
– Опалення подаємо. Якщо голова кооперативу не може нормально розподілити його, то нашої вини в цьому немає. Чому через чиюсь недбалість ми повинні робити споживачу перерахунок?! Я неодноразово звертався до всіх голів ЖБК, щоб передали нам на обслуговування внутрішньобудинкові мережі (на даний час ми їх не обслуговуємо). Вони не передали. Тому за тепло, яке надається споживачеві, повинен відповідати голова кооперативу. І ми не будемо робити перерахунки споживачам, адже ми тепло подаємо. Якщо ж хтось із певних причин його не отримав, то нехай самі вирішують це питання.
Ось і намагається «самий» вирішити це питання Олександр Палагнюк, якому доводиться утримувати внутрішньобудинкові мережі, а відповідно й відповідати за якість наданих тепломережею послуг. Він вважає, що знайшов оптимальний вихід із цієї ситуації: «Улітку Ользі Дубик пропонував за кошти кооперативу зробити врізку (встановлюється кран, який регулює постачання тепла). Адже в нас опалення надходить з 9-го поверху, відповідно поки «дійде» вода до першого поверху, вона охолоджується, тому й холодно у квартирах. Але вона відмовилася». До слова, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві», врізки робити не можна. У Кримінальному кодексі України за це навіть передбачено покарання (максимальна межа санкції – до 12 років позбавлення волі).
Тож чи це справді вихід із ситуації, навіть тоді, коли «всі так роблять»?
Тепло в підвалі – тепло у квартирі
Ольга Дубик переконана, що для того, аби було тепло у квартирі, треба як мінімум підтримувати оптимальну температуру у підвалі, над яким розташована їхня квартира. Це підтвердив і Олександр Меленчук: «Справді, якщо підвали не утеплені, через них виходить усе тепло». Редакційний термометр зафіксував у підвалі на вул. Алма-Атинській +3 градуси. Від тріснутого скла сильно тягнуло холодом… За словами Ольги Степанівни, вона неодноразово зверталася до голови кооперативу Олександра Палагнюка, щоб він якимось чином вирішив це питання, але у відповідь чула, що замінювати вікна не потрібно, адже й так усе добре. Не знайшовши компромісу з головою, п.Ольга мерзне в квартирі й шукає інших шляхів вирішення проблеми. Звичайно, ідеальний варіант – утеплити зовнішню стіну будинку, але це задоволення не з дешевих – близько 5000 гривень…
P.S. Активних мешканців, які скаржаться в різні інстанції на неякісні послуги комунальників, порівняно небагато. І часто їм наводять за приклад «спокійних» сусідів, у яких «усе в порядку». Хоча насправді ці сусіди чи не мають часу на суперечки з комунальниками, чи не вірять в успіх та вирішують «теплові» проблеми самостійно, обмежуючись купівлею електрообігрівача та сплатою космічних рахунків за електрику. У свою чергу голова ЖБК, покликаний відстоювати інтереси мешканців перед теплоенергетиками, перетворюється на буфер, який має гасити найбільш активні прояви незадоволення. Що ж робити, якщо не хочеться приставати на пропозицію покращити теплопостачання не зовсім законним способом, а «тепломережа» відмовляється перераховувати плату за тепло? Чи залишиться запитання риторичним, покаже час.
