П'ятниця, 15 листопада 2019p.

Що залишиться в оранжереї ботанічного саду після ремонту?

 Будівля з екзотичними тропічними рослинами знаходилася в аварійному стані і вже кілька років закрита для відвідувачів. Причина, з якої не було можливості підтримувати у ній нормальний стан, банальна – відсутність коштів. Все обладнання, що є наразі, залишилося ще з радянських часів. Працівники самотужки підтримують необхідні умови для росту рослин і розповіли, що торік довелося опалювати буржуйками, щоб врятувати рослини.


Трохи історії


 Один з найстаріших в Україні ботсадів може похвалитися загальнодержавним значенням і має чотири відділення: дендрології, трав’янистих рослин, тропічних і субтропічних рослин і паркознавства. При ботсаду є також насіннєва лабораторія і гербарій.


 Початки ботанічного саду було закладено за завданням магістрату в 1877 р. львівським садівником Карлом Бауером. Тоді було створено дендрарій, зведено оранжереї і ошатний адміністративний корпус, а також господарські приміщення. «Тоді» – це протягом 11 років: дерева – не споруди, ростуть не швидко. Вже в ті часи в саду була солідна колекція північно-американських видів дерев і кущів. Саджанці були не імпортні, а свої, австро-угорські: їх везли з Мускауерського заповідника в Австрії. Першим директором закладу став професор ботаніки Едуард Тангль. Ще з часів Тангля збереглися екзоти: майже кожне десяте дерево тут ще пам’ятає Чернівці ХІХ ст.

Ботсад один з найстаріших і – абсолютно точно – найменший в Україні (площа 3,5 га).


У 1918 р. румунська влада підпорядкувала ботсад Інституту ботаніки. Тоді почалася робота зі створення гербарію та систематизації флори Буковини. З 1940 р. ботсад підпорядковано університету. Під час Другої світової певна частина насаджень постраждала. В 1956 р. до саду приєднано дендропарк (колишній дендрарій митрополичої Резиденції). З 1969 р. ботсад має статус наукової установи, з 1992 р. – статус заповідного об’єкта загальнодержавного значення.


 Зараз у саду можна побачити такі рідкісні для наших широт дерева, як секвоя, дендрон велетенський, дуб великоплідний, кипарис болотний, тюльпанове дерево, ялицю Нордмана, сосну Веймутова, барбариси, магнолії тощо. Одних лише кактусів тут налічується 145 видів, ірисів – 80 сортів, нарцисів – 70, а хризантем – 60.

Щорічно тут квітнуть фінік канарський і хамеропс деревовидний, плодоносить сторічна лівістона китайська.


Фінансові гальма


 За ремонтні роботи взялася фірма «Експріелсервіс». Проводився тендер, в якому брали участь дві фірми, виграла та, що запросила найнижчу плату. Як поділився Іван Григоращук, проректор з адміністративно-господарської роботи ЧНУ, фірма, що виграла тендер, запропонувала ціну на 500 тис. грн. меншу за конкурента. Ремонтні роботи в оранжереї ботанічного саду тривають вже третій рік, причиною є постійні перебої у фінансуванні і великий обсяг робіт. «Фінансування цього проекту відбувається з власних надходжень університету», – стверджує проректор з економічних питань Сільвія Георгіївна.


 «Перші кошти в сумі 1 млн. грн. було виділено з позабюджетних ресурсів управління екології в позаминулому році», – розповів нам Володимир Солодкий, перший заступник начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Чернівці. Подальше фінансування ЧНУ взяло на свої плечі. Оскільки всі надходження йдуть через казначейство, кошти постійно десь застрягають, і в результаті періодично виникає борг перед підрядниками. Торік він склав 400 тисяч гривень, його погасили одразу після отримання траншу. Цей рік теж не порадував: економічні перепади в країні завадили вчасно закупити полікарбонат, яким і мають замінити скло в оранжереї. Через це роботи затримуються, а час збігає. Іван Григоращук: «Зараз ми намагаємося прискорювати роботи, щоб захистити рослинки і встигнути завершити роботи до холодів. Наразі температура не є критичною, хоча рослини примхливі, тому нічого говорити наперед не можна. Як можемо, намагаємося їх захистити, там, де скло зняли, а полікарбонат ще не поставили, закрили дірки плівкою, щоб зменшити негативний вплив зовнішнього середовища. У нас двічі на тиждень проходить планерка, на якій ми обговорюємо, як прискорити й правильно вести роботи в ботсаду. Намагаємося доносити до підрядників, що вони працюють не просто на будівництві, а серед рідкісних рослин і, здається, вони це вже усвідомили. Процес важкий, були певні моменти, що накаляли робочу атмосферу, однак наразі все вирішено. За угодою закінчити маємо до 31 листопада. Створює незручності казначейство. Кошти є, але їх затримують, бо все проходить через державний апарат. Наразі не маємо змоги проплатити 200 тис. грн. за полікарбонат, бо кошти ще не надійшли. Чекаємо з дня на день».


 З останньої розмови з паном Іваном Манолійовичом дізналися, що кошти надійшли і матеріали будуть закуплені. Це дає надію, що, незважаючи на різного роду перешкоди, роботи до холодів таки встигнуть завершити.


Ремонт і його наслідки


 Відвідавши оранжерею, для себе відзначила, що виглядає все досить кепсько: зрізані пальми, пожовкле листя тамтешніх рослин, навколо будівельне сміття. На перший погляд, будівельники працюють не надто охайно і, здається, не розуміють усієї цінності рослин, що довкола. Аби не робити передчасних висновків, вирішила поспілкуватися з керівництвом ботанічного саду та іншими задіяними особами з метою з’ясувати, як триває ремонт, адже це не звичайне будівництво, а ремонт ботсаду, якому вже майже 150 років, і важливо, щоб після роботи будівельної організації втрати були мінімальними. Звісно, такий масштаб робіт викликає певні труднощі: обмеженість території, нестача часу, перебої з фінансуванням – і це далеко не весь перелік.


 Попри запевняння, що оранжерею покриють до холодів, у це віриться важко. Хоча все можливо. Полікарбонат – не скло, монтується швидко, погода також поки що сприяє. Крім того, цього року планують лише зробити зовнішні роботи, внутрішні робитимуть наступного року: оранжерея має обзавестися новою системою опалення і вентиляцією, частково замінять грунт, відремонтують внутрішній інтер’єр. Втім, це у планах, а тим часом треба полагодили стару систему опалення, яка служить ще з радянських часів. Персонал теплиці поділився, що допоки тривають ремонтні роботи, фінансування на самі рослини майже відсутнє. Це помітно, коли дивишся, в яких умовах перебувають екзоти. Звісно, це змушує замислитися, що ж залишиться у відремонтованій оранжереї. Сьогодні колекція оранжереї складає близько дев’ятисот різних екзотичних рослин, все, що можливо, з приміщення винесли. Однак через обмежену площу деякі з рослин розташували поруч з грудами будівельного сміття. Дві пальми, майже сторічного віку, зрізали, коли починали ремонт, оскільки вони досягли меж свого росту і вперлися в дах.


 Після екскурсії оранжереєю занепокоєння викликають і інші рослини. Бананове дерево (йому десь три-чотири роки) сумно стоїть з пожовклим листям. «Ми навмисно його не зрізуємо, – каже працівниця оранжереї Ганна Савінова, – це дерево однаково щороку змінює листя, утворюючи таким чином стовбур, тож воно слугує таким собі бар’єром, якщо раптом на нього впаде скло чи ще щось трапиться. Рослини тут всі цінні – представники тропіків і субтропіків. Щодо зрізаної пальми, це пальма Лівістона, вона дала близько двох тисяч насінин, і тепер в нас є нові саджанці, яким вже по вісім-десять років. До рослин солідного віку належить і магнолія. Її, на жаль, перенести неможливо, намагаємося її просто захистити. У гіршому стані деякі з пальм. Пальма рафіс, над басейном, напевно, не буде пошкоджена, бо знаходиться в центрі. На сходах – найдовша ліана тропічного поясу, але вона дуже швидко росте і відновлюється. Взагалі всі рослини є на відновлення, однак багатовікові рослини втрачати також не хочеться. Звісно, ми непокоїмося і сподіваємося, що все відновимо, як було. Цього року робиться лише каркас оранжереї, а внутрішні роботи плануються на наступний рік. Опалення частково підключене, і з жовтня його ввімкнуть, але лише в нічний період. Якщо не буде холодів, цього вистачить. Про всяк випадок тримаємо під рукою буржуйки, якими обігрівали приміщення торік».


 Директор ботанічного саду Інга Мороз: «Поки що пошкодження рослин не значні, зварювальні роботи проходять дуже близько від них, трохи страждає листя. Але ми робимо все можливе, щоб мінімізувати шкоду. Поки що нічого не загинуло. Як тільки буде похолодання, рослини занесемо всередину».


 Цікавим питанням у ході розмови стало нове перекриття. Як з’ясувалося, не всі поділяють думку, що полікарбонат кращий за скло. Працівники відзначають не надто естетичний вигляд, адже він не є прозорим і виглядає дешево. Зрозуміло, що покрити оранжерею склом було б у кілька разів дорожче, треба враховувати і можливі втрати, адже матеріал крихкий, монтується важче. А от Іван Григоращук, проректор з адміністративно-господарської роботи ЧНУ, вважає, що цей матеріал цілком відповідає вимогам оранжереї. Перед обранням матеріал досліджували і дійшли висновку, що він навіть кращий за скло: не пропускає УФ-промені, має кращу теплоізоляцію, високу ударну міцність, вогнестійкий, при цьому зберігає високу світлопроникність.


 Щодо довговічності, то гарантований термін експлуатації – близько 10-12 років. Не можна сказати, що це довго, якщо врахувати, що скло в оранжереї служить вже близько півстоліття…

Як стверджують працівники ботанічного саду, справжні наслідки ремонту можна буде побачити лише з часом. Рослини живі, і в будь-якому разі зараз вони переживають стрес. Ганна Іванівна працює в оранжереї саду майже все життя, навіть зараз, коли вже на пенсії, але каже, що не може піти, бо хвилюється за кожну рослину, як за власну дитину. За її словами, працівників не вистачає, молодь вже не така ініціативна, як раніше. «Жоден працівник не залишив роботу в саду після розпаду Союзу, хоча працювати доводилося майже задарма», – розповідає жінка. Сьогодні в оранжереї працює четверо людей, які докладають максимум зусиль для збереження рослин. Катастрофічно не вистачає фінансування, немає навіть коштів на заміну горщиків під рослини – старі розсипаються. Якийсь час ботанічний сад утримувався за рахунок продажу зайвих рослин. Проте нині просто не вистачає місця під молоді насадження, адже кожен вільний сантиметр зайнятий рослинами, які забрали з епіцентру ремонтних робіт. І якщо не так давно на базі ботсаду й проводилися наукові роботи і різного роду досліди, то тепер немає такої можливості. Зрідка студенти біофаку проводять тут дослідження для дипломних робіт. Проте є спільний проект з Дніпропетровським національним університетом на створення Центру біотехнологій, який виграв грант Міністерства екології. На базі таких центрів планують розмножувати, вирощувати і повертати у природні умови рідкісні та зникаючі види рослин кожного регіону України. Втілення грантового проекту почали з ремонту оранжереї. Що ж, сподіваймося, що після його завершення плани університету втіляться в життя, і місцевий ботанічний сад, як і колись, приваблюватиме не лише науковців, а й екскурсантів…

Оцінити матеріал:
(1 Голосувати)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення