Перша писемна згадка про село Драчинці Кіцманського району датується 1459 роком.
За однією із версій, назва села походить від румунського слова draci, що у перекладі означає «чорти». За іншою версією – від слова «драка» (українською – бійка).
Першочергові завдання
За 25 км від обласного центру, біля струмка Глиниця, поруч з автошляхом Глиниця-Сторожинець розташоване село Кіцманського району – Драчинці, в якому живе понад 2500 мешканців.
До Драчинецької сільської ради входить два села: Драчинці та Нові Драчинці (600 жителів). У селі функціонує сільська рада, ЗНЗ, Будинок культури, дитяча навчальна установа, пошта, бібліотека, лікарська амбулаторія, чотири пилорами, товариство «Драчинецьке-1», цех розливу мінеральної води, приватна аптека та приватні підприємства.
Державні установи Драчинців розташовані досить компактно. Завітавши до села, радо поспілкувалися з сільським головою, який вже не перший термін працює на посаді. Розмова почалася з планів, які найближчим часом Корниль Прокопець хоче реалізувати.
– Першочерговим завданням для села є відкриття пункту швидкої медичної допомоги, який обслуговуватиме сім навколишніх сіл, – розповідає Корниль Прокопець. – Плануємо його відкрити до 1 грудня 2011 року. Інше завдання – вирішення проблеми дитячого садочка, а саме: відкриття ще двох груп. Сільський голова розповідає, що довгий час (12 років) дитячий садочок не функціонував. «На місці теперішньої дитячої установи були руїни, – сумно згадує Корниль Сильвесторович. – У 2000 році дитсадок передали на баланс сільської ради. Від 2007 року за кошти сільської ради, районної та обласної адміністрації почали відновлювати установу для дітей. Майже за три роки витратили близько мільйона гривень».
Вже в 2010 році дитячий садочок почав функціонувати. Завідуюча Ганна Рєзнік розповідає, що в дитячій навчальній установі «Теремок» виховується 54 дитини в двох різновікових групах. «Працюємо за художньо-естетичним напрямом, – каже Ганна Іллівна. – Маємо власну криницю та котельню. Існує черга до садочка, тому, якщо будуть кошти, відкриємо дві групи найближчим часом».
І ще одне нагальне завдання – завершити видачу державних актів на землю пайовикам до кінця року або до початку наступного.
Окрім планів-завдань, у селі є визначні пам’ятки. У 2002 році перед адмінбудинком побудований пам’ятник загиблим у Другій світовій війні. Також у центрі є каплиця, яка прикрашає село, зведена на благодійні кошти Т.В.Плешкан, Л.А.Папієвої та мешканців Драчинців.
Культура на селі процвітає
У Будинку культури в коридорі стіни завішені грамотами, дипломами, подяками, фотографіями тощо. Господар цього закладу Октавіан Петрович Верстюк працює директором понад 30 років. Тут діють 14 колективів і гуртків.
– У нашому селі є три колективи, котрі мають звання народних: народний аматорський чоловічий хор «Буковинці», народний аматорський театр, зразковий дитячий аматорський танцювальний колектив «Драчинецький сувенір», – розповідає Октавіан Петрович.
Народний аматорський чоловічий хор «Буковинці» у 1996 році отримав звання народного. У колективі близько 20 співаків. Як розповідає Октавіан Петрович Верстюк, в далекі 90-ті роки колектив їздив до Австрії, де давав концерти, нині чоловічий хор – учасник майже всіх районних та обласних хорових конкурсів. У 2009 році відвідали Київ на творчих звітах Чернівецької області, в 2010 році їздили до Новоград-Волинського на міжнародне свято літератури та мистецтва «Лесині джерела». Часто беруть участь у фестивалі «Буковинські зустрічі».
Історія театру на селі розпочалася ще в далекому 1920 році, тоді вистави розігрували у стодолах. У наш час, а якщо бути точною в 2004 році, народний аматорський театр за виставу «Дністрові кручі» отримав звання народного. Неодноразово посідали перші місця по області. Актори – постійні учасники обласного театрального конкурсу «Буковинська театральна весна», в 2011 році колектив виборов третє місце.
Октавіан Петрович каже, що сільський голова – незмінний лідер у акторському колективі, він за свою гру неодноразово нагороджений дипломами.
Зразковий дитячий аматорський танцювальний колектив «Драчинецький сувенір» в 2008 році отримав звання зразкового. Вік учасників – до 15 років. На міжнародному дитячому фестивалі-конкурсі пісні і танцю «Перлина Черемошу», що проходив у Вижниці, колектив посів друге місце. А в 2011 році на обласному конкурсі сучасного танцю «У ритмах ХХI століття» отримали спецприз – кубок.
Особливу увагу заслуговує фольклорний гурт «Берегиня». Колектив складається з жінок пенсійного віку. Керівником є Ольга Михайлівна Лунгул. Співають українські народні пісні, а старі та забуті відроджують.
Варто відзначити КВК-команду «Ноу-хау», керівником якої є Октавіан Октавіанович Верстюк. Часто колектив бере участь у різноманітних заходах: наприклад, у фестивалі «Святий Валентин на КВНі» у Вінниці, нещодавно у конкурсі «Жарт-птиця» в Затоці посіли третє місце та отримали нагороди, у районних та обласних змаганнях веселих та кмітливих. Як зазначає Октавіан Петрович Верстюк, у Будинку культури працює платна дитяча студія народного та сучасного танцю «Сонечко». Також проводять спортивні змагання з шахів, шашок, настільного тенісу, де учасники розігрують призи.
У Драчинцях прагнуть відновлювати культуру, адже це духовна основа всіх поколінь буковинців. Саме культура єднає націю.
Школа виграє проекти
Школа розташована в центрі села. Милує очі її зовнішній вигляд: доглянуте подвір’я, затишні класи, нові пластикові вікна. Третій рік директором школи працює Мар’яна Незнайко, яка розповіла, що в школі навчається 220 учнів. Драчинецький ЗНЗ один з п’яти кращих у районі. За словами директора, в 2010 році завдяки Проекту громади «Покращення умов навчання учнів ЗНЗ в селі Драчинці Кіцманського району шляхом впровадження енергозберігаючих технологій» було замінено 54 вікна та центральні вхідні двері. А завдяки Міжнародному фонду «Відродження» в рамках Антикризової гуманітарної програми в закладі реалізовано проект «Покращення санітарно-побутових умов шляхом ремонту внутрішніх туалетів». Що цікаво, в школі є щоденники, ручки та зошити з власним логотипом школи, а в кабінеті директора – грамоти та дипломи за виховну роботу, за успіхи в олімпіадах тощо.
Віриться, що село з багатими народними традиціями і в якому на високому рівні підтримують культуру, має щасливе майбутнє.
