Мешканці сіл, у яких вирощують фрукти на імпорт, б’ють на сполох: щороку здоров’я селян погіршується. Але люди досі не перестали обробляти сади отрутохімікатами. Навіть попри те, що вбачають у цьому основну причину збільшення кількості захворювань.

На початку весни в селах Буковини, що займаються садівництвом, починається кроплення садів. Зазвичай цей процес здійснюється із застосуванням отрутохімікатів. Хоча раніше обходилися і без них, використовуючи звичайний вапняк.

По двадцять кроплень за сезон

Цей рік виявився щедрим на врожай плодів. А це означає, що кроплення садів теж було «щедрим», тобто частим. За словами мешканців сіл з фруктовими садами Хотинщини, кроплення проводиться весь рік. Подекуди по двадцять разів за сезон. Тому на сесіях депутати більшості сільських рад, де розвинене садівництво, ухвалили рішення дозволити обприскування плодових дерев на присадибних ділянках суворо за режимом – з 19.00 до 3.00. Вдень кроплення забороняється. Депутати сільських рад проводять рейди та перевірки щодо дотримання цього рішення. У випадку виявлення порушень складають протоколи, що розглядаються на засіданні адміністративних комісій. «До складу адмінкомісії села входять наші односельчани. Якщо порушника виявляють вперше, то роблять усне попередження. Якщо вдруге, то накладають штраф – від 500 до 5 тисяч гривень. Сума штрафу залежить від складності порушення. Найчастіше люди нехтують режимом кроплення. Наразі виявлено понад тридцять недобросовісних господарів», – розповідає Шилівський сільський голова Станіслав Боднар.

Садоводи розповідають, що для плодових дерев найкраще, коли є достатня кількість опадів. В іншому випадку з’являється порша (грибкове захворювання) і черв’яки, які псують плоди, після чого вони погано зберігаються. Тому селяни переконані: обробка дерев спеціальними хімікатами дуже потрібна для того, аби був гарний врожай. Однак речовини, якими обробляють плодові дерева, негативно впливають і на екологію, і на здоров’я мешканців. «Щоб виростити повноцінні плодові дерева в потрібній кількості, треба не тільки знати способи їхнього розмноження та правила догляду і посадки, а й вміти створити такі умови, що виключали б можливість масової появи шкідників і хвороб. А це зробити дуже важко, якщо не застосовувати отрутохімікати», – ділиться думками мешканець Грозинців, садовод Степан. Чоловік зізнається, що більшість господарів кропить сади навіть за день до збору врожаю. І роблять це для того, щоб у подальшому фрукти зберігалися максимально довше. На запитання, чи їдять селяни яблука, які самі вирощують, кожен відповідає по-різному. Хтось відверто зізнається, що для власного споживання вирощує плоди окремо. Хтось каже, що їсть такі самі фрукти, які і продає.

Шкідники виробили імунітет до отрутохімікатів

З біологічних засобів захисту рослин в переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, зареєстрований препарат «Гуапсин», який призначений для захисту садових дерев (зокрема яблуні) від шкідників і хвороб та впливає на підвищення імунітету. А ось отрутохімікат НОК БІ 58 взагалі заборонений Міністерством охорони здоров’я для використання у житловій забудові. Дозволяється обприскувати НОК БІ 58 до і після цвітіння лише на полях, що знаходяться за 200 метрів від сільської місцевості. Хоча, за словами Станіслава Боднара, деякі господарі таки вмудряються обробляти цим отрутохімікатом дерева, адже більшість садів знаходиться саме у житловій забудові, а не на полях. За непослух мешканці сплачують штрафи. Садовод Ігор із с. Бочківці виправдовується, що кожного року з’являються нові шкідники, які виробляють стійкий імунітет до отрутохімікатів. Тому доводиться шукати інші варіанти обробки садів. Навіть недозволені.

Також садоводи скаржаться, що почали виявляти червоних плодових кліщів, які найчастіше пошкоджують яблуню, грушу та кісточкові породи. Зимують яйця кліща на плодових гілках. Навесні відроджуються личинки, які висмоктують сік з листя. Селяни кажуть, що за таких умов вони змушені боротися, щоб врятувати сади, тому що від врожаю залежить їхній заробіток. І роблять це навіть попри те, що кожного року помічають: їхнє здоров’я погіршується. «Запаморочення, в’ялість найчастіше турбують нас. Усі ці недуги точно через хімію, якою ми дихаємо», – розповідає мешканка села Бочківці Дар’я Житарюк.

Екологи так само давно занепокоєні ситуацією в місцевостях, де садівництво годує селян. Та незабаром нікого буде годувати… Доцент кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ імені Ю. Федьковича Богдан Том’юк каже: «У цих селах нічого живого не залишиться. Там уже навіть горобці не літають. Тому, по-перше, обов’язково треба зменшити кількість кроплень за сезон. У науково-дослідницьких станціях так і роблять, а їхні плоди не гірші за ті, що кроплять енну кількість разів. По-друге, необхідно перейти на біопрепарати. Вони давно доступні і безпечніші, однак вважаються менш ефективними. Іншої альтернативи поки що не існує. Щоб її шукати, науковців треба відповідно фінансувати. А у нас з цим наразі проблема».

У контрольних зразках не виявлено перевищення допустимої норми

Попри болючість цього питання, мешканці Хотинщини (і не тільки) продовжують займатися садівництвом, експортувати фрукти за кордон. А на полицях наших супермаркетів, навпаки, лежать імпортовані плоди з країн-конкурентів. Швидше за все, і вітчизняні, і закордонні фрукти однаково небезпечні для здоров’я. Безпечні лише ті, кажуть екологи, які черв’як не боїться їсти.

В.о. завідуюча токсикологічної лабораторії Чернівецької обласної СЕС Ірина Галкіна каже: «Згідно з річним графіком існує затверджений план доставки продуктів харчування для здійснення проб. Серед них є овочі та фрукти. У кожному районі фахівці відбирають зразки для лабораторних досліджень (найбільше – у Хотинському). Однак у жодному з цих зразків не було виявлено ГДК (гранично допустимої концентрації)». Можливо, не випадково такі «ідеальні» зразки обирають? Проте у СЕС кажуть, що кожен громадян може принести до них будь-який зразок для проведення експертизи. Проте така послуга платна. Безкоштовна вона тоді, якщо саме на цю продукцію є скарги інших громадян.

Сергій Безрода, головний лікар Хотинської СЕС, розповідає, що за цей сезон кроплення до них звернулося п’ятеро громадян зі скаргами. Здебільшого скаржиться сусід на сусіда. Насправді ж порушень є більше, але те, що в селі всі одне одного знають, не дозволяє мешканцям вільно заявляти про порушення. «Найчастіше люди скаржаться на те, що садоводи нехтують забороною використовувати апарати високого тиску (на кшталт «Соло») для обприскування. Адже дозволені лише ручні розпилювачі, тому що вони не створюють такі суцільні тумани від аерозолю», – каже пан Сергій. А поки що в селах фахівці проводять роз’яснювальну роботу, дають кваліфіковані поради, як правильно обробляти сади. Та, очевидно, садоводи і так про це добре знають, однак матеріальний бік питання бере верх, адже сад селян годує. Хоча саме він же їх і губить.