Четвер, 08 грудня 2022p.
Помилка
  • JUser::_load: Unable to load user with id: 99

Кінотеатри

Хто кого судить?

 Вже два місяці громадськість країни прикута до судового процесу навколо екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. Суд над Тимошенко перетворився на цирк. Соромно за наших суддів! Який приклад вони показують своїм колегам-суддям, громадянам?! Те, що відбувається останнім часом, можна назвати тільки фарсом. Проте я не беру аналізувати, чи дійсно є вина Тимошенко? Хоча Юлія Тимошенко заслуговує відповідальності за свою показову і неприпустиму неповагу до суду, але чи мав право суддя вестися на цю провокацію? Тимошенко – харизматичний політик і прекрасна актриса. Все, що їй потрібно від судового процесу, – це перетворити його на фарс, зробивши початком свого політичного реваншу. Чим більше пресуватимуть її, тим краще для рейтингу опозиціонерки. А рейтинг для неї сьогодні дуже потрібний.


 Проте я вважаю, що сьогоднішнє звинувачення «по газу» не є підставою для порушення кримінальної справи. Адже це все ж таки політична відповідальність, а не кримінальна. Хоча Юлію Тимошенко є за що судити. Починаючи з періоду, коли вона мала відношення до ЄЕСУ, закінчуючи паводком на Західній Україні у 2008-2010 роках, де було розкрадено бюджетні кошти. Але, крім Тимошенко, за це повинні відповідати і екс-Президент Ющенко, інші керівники центральних органів та, звичайно, екс-губернатори потерпілих областей.


 Але сьогодні мова не про це. Повернемося до цирку в Печерському районному суді міста Києва, де відбувається все, що хочеш, навіть бійка охоронців суду з депутатами та журналістами. До речі, міжнародна організація «Репортери без кордонів» зафіксувала порушення прав журналістів під час судового засідання 6 липня. Було б дивно, якщо б не зафіксувала.


Юлія Тимошенко: «Мене ще не судили за підтримку Золотої Орди під час монголо-татарського іга».

Такими образними словами зіронізувала екс-прем’єрка на ганку Печерського суду. Вона висловила обурення новою справою, порушеною СБУ щодо боргів корпорації ЄЕСУ. Ще в дев’яностих роках Юлія Тимошенко мала відношення до єдиних енергетичних систем. Пригадується, і Ющенко звідкись витягував ці провини, і Янукович не раз згадував, і ще дехто з найвищих посадовців. Це крім кіотських екологічних мільйонів, медичних карет, газових договорів з Путіним. Таке накопичування звинувачень викликає сумніви і підозри. Як в українців, так і у світі.


 Досить відкрити сайт Європейського парламенту – і стає якось незручно за свою країну та її лідерів. «Президент України Віктор Янукович намагається нейтралізувати єдину політичну фігуру в Україні, яка має достатньо авторитету, сміливості, щоб кинути виклик його владі». Про це заявив від імені групи європейських консерваторів і реформістів депутат Європарламенту Чарльз Теннок під час дебатів щодо резолюції «справи Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду». Наводимо ще одну цитату: «Ми не повинні забувати, що Помаранчева революція була безпосередньою відповіддю на спробу Януковича обманним шляхом, за допомогою фальсифікацій перемогти на президентських виборах 2004 року. Проте його так і не було притягнуто до відповідальності за той злочин».


 Згадуються дошкульні слова ще одного офіційного європейця, який після першого засідання Печерського суду висловився, що це скоріше політична сауна, ніж суд. При цьому демонстративно показував мокрий піджак, який можна було навіть викручувати, як дехто й робив перед відеокамерами.


 Я не знаю, як на такі принизливі ляпи реагують у найвищих владних олімпах, звідки, власне, й розпочалась ця начебто свята боротьба за правду. Не знаю, як вони реагують, коли таку ганьбу показують телеканали світу. Але мені дуже і дуже соромно за свою молоду демократичну Україну.


 Ще дуже юна 20-літня Україна-іменинниця вже встигла пережити стільки брудних і ганебних історій, що аж червонієш. Наша рідна країна готується до великих свят. 24 серпня незабутній день – 20-ліття нашої Незалежності.


 Привернула увагу до себе перепалка судді Родіона Кірєєва та підсудної Тимошенко, яка триває постійно та від якої глядачі багато чого нового дізнаються не тільки про суддю Кірєєва, але й про улюблену опозиціонерку. Про це далі. Нікудишня балаканина, безрезультативна.


 Суддя Кірєєв веде себе зневажливо по відношенню до депутатів Верховної Ради. Пробував витурити із зали депутата-політв’язня Михайла Косіва, якому, за словами Тимошенко, стало зле, і його забрала «швидка».


 Ще одна жертва цього суду. Ще один парадокс судді Кірєєва, що він несподівано підтримав пропозицію Генпрокуратури припинити пряму трансляцію. Привід начебто правовий: аби свідки не чули один одного. Трохи дивно, бо майже всі свідчення давно розголосив Інтернет. Тимошенко і на це миттєво зреагувала: «Я розумію, що вам потрібна тиша, і бажано, як у лісі, щоб швидше винести вирок, а ще краще – взагалі стратити».


 Далі була не менш драматична вистава. Адвокат Микола Титаренко оприлюднив клопотання про відвід судді Родіона Кірєєва, бо раніше він виносив неправосудні рішення, особливо гуманним був до наркоторгівців. Суддя нервово слухав депутатське скандування «Ганьба», «Колядник» і вкотре вимагав тиші. Цю вимогу суддя протягом усіх засідань повторював найчастіше. Суддя постійно дає команду «фас» своїм «грифонівцям», тобто вивести із зали порушників. Чого тут тільки не було? І «грифони», «беркути» розчистили залу від журналістів, крикунів. Зчинився лемент. Терпіння Кірєєва вилилось у рішучий вибух. Юлія Тимошенко назвала його «нелюдом», а він, то зітхаючи, то лютуючи, видалив Тимошенко із зали суду.


 Наступного дня Тимошенко пішла в наступ на суддю Кірєєва, вимагаючи його відводу, виносячи вирок самому судді і пропонуючи відкрити проти нього кримінальну справу. Тимошенко проаналізувала попередні 32 судові вироки ще в Березанському районі Київщини, у двадцятьох з яких вони запідозрили потурання злочинцям. Зокрема, за словами підсудної, покривав Кірєєв наркоділків, навіть тих, хто вже був раніше затриманий. Тимошенко розповіла, що бережанський суддя відпустив на волю особу від влади, яка без документів чужою машиною у стані сп’яніння вбила людину і втекла, не надавши допомоги. Причому цей горе-водій визнав усі складові свого злочину. Можливо, й за це Кірєєв звільнив його від покарання.


 Звичайно, такі дивні вироки насторожують тих, хто це слухав і дивися. Однак ніякого спростування в залі суду не прозвучало. Як відомо, мовчання – ознака згоди. Пан Кірєєв протягом кількох годин вислуховував аргументи проти себе і лише запитував, чи є ще якісь обставини для відводу судді. Інколи прокурор піднімався, щоб уточнити: «Сказане ніяким чином не стосується цієї справи». Цікаво, як прокурор може знати та відповідати за дії судді? Стає зрозуміло, що тут все пов’язано між собою. Про справедливий суд годі й говорити.


 Які б рішення суд не ухвалив, а недовіра до судді Кірєєва уже закралася. Тим більше, що Тимошенко переконувала: саме за ці «заслуги» Родіона Кірєєва перевели на роботу в Печерський суд, причому спеціально для ведення її газової справи.


 Правда це чи ні – не знаю, оскільки фактажу не маю. Правда, є оперативний захист заступниці голови Вищої ради юстиції Лідії Ізовітової: «До нас ніколи не надходили скарги на дії судді Кірєєва та не призначалися відповідні перевірки». Крім того, заступник голови Апеляційного суду Київської області стверджує, що інформація про неправосудні рішення Кірєєва не відповідає дійсності. Також немає даних, які б підтверджували ці звинувачення.


 «Це можна легко перевірити за Єдиним реєстром судових рішень», – порадила на суді Тимошенко. Хтось з них каже правду, а хтось з них бреше. Хотілося, щоб вся країна почула правду щодо цього. Якщо це неправда Тимошенко отримає додаткової вини, але якщо це правда, тоді правильно було б притягнути до відповідальності суддю Кірєєва та призначити нового суддю по цій справі.


 Можливо, хтось і захоче перечитати архівні папки. Якщо щось підтвердиться, то відкриється ще одна тема, через яку забалакується найголовніше: чи є винною підсудна Юлія Тимошенко? Поки що, знайомлячись із Регламентом Кабміну, Положенням про його роботу, Законом «Про міжнародні договори», деякі експерти вважають, що не варто було б починати судову тяганину. А про Тимошенко годі й говорити. Вона звинувачує суддю Кірєєва, який, за її словами, «зобов’язаний був закрити справу за відсутністю події злочину і складу злочину». На подібні відкриті заяви суддя Кірєєв постійно заявляє: «Не вступайте в суперечку із судом».


 Бійку між народними депутатами та бійцями «Беркута» та «Грифона», штурм зали Печерського суду із розштовхування ні в чому не винних журналістів за недолугість можна поставити в один ряд лише із захопленням міліцією часів В.Цушка Генеральної Прокуратури України. Так штовхаються сьогодні хіба що в Білорусі, де навіть батьків з немовлятами хапають в душогуби на колесах. Напрошується запитання: це що – білорусифікація України?


 Що це за суд, коли в ньому панує така ненависна ворожнеча? Відкрита агресія. Демонстративна зневага. Невже в таких напружених конфліктах можна відшукати правду, істину? Ніколи в світі. Не всі читачі мали можливість спостерігати цю печерську шарпанину, в якій незрозуміло хто кого судить?

Хоча правічна мудрість стверджує, що саме в суперечках, перепалках чи спорах народжується істина. Де вона? Як довго ще чекати?

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення