П'ятниця, 06 грудня 2019p.

Політичні бомжі?

 Коли доводиться критикувати перших осіб Чернівецької облдержадміністрації, то весь час стримують і заставляють підбирати полегшені слова деякі моменти. Вони досить глибоко сидять у пам’яті і диктують якусь поблажливість. Мовляв, це все-таки свої люди.


Пригадується різка і рішуча позиція голови ОДА Михайла Папієва перед цьогорічним скандальним 9 Травня. Він чітко і досить сміливо не те що висловився, а дав владну різку команду: ніяких червоних прапорів перемоги на Буковині не вивішувати. Ну як після такого мужнього жесту не поважати Папієва? Тепер це дещо призабулося, а в травневі дні все шуміло, підспівуючи «одобрямс» недолугій Верховній Раді, яка зганьбила себе тоді червонопрапорним вивішуванням, як і сьогоднішнім переведенням стрілок. То вперед, то назад. Повторююсь, наш губернатор виявився у травні набагато мудрішим за парламентарів. І лише за це вартий поваги.


 Друга особа – Георгій Галиць. Хоч він і перший заступник голови ОДА, але часто бере на себе відповідальність самого губернатора, особливо під час його частих від’їздів. Я пам’ятаю юного Гриця Галиця – сміливого журналіста, мужнього трибуна на мітингах. Це були непевні роки – кінець 80-х – початок 90-х. Тоді ніхто не знав, як повернеться українська історія. А Галиць вірив, що Україна стане незалежною. І боровся за це. Таких тоді влада зневажливо називала «рухівцями». Сьогодні Галиць – регіонал. Бог з ним. Можливо, це спокуса кар’єри, можливо, – розчарування в демократах. Але у свої молоді роки він стійко і мужньо наближав незалежність. Таке не забувається.


 Є ще серед заступників голови ОДА і Василь Бурлака. Це – чистий рухівець, який засновував Народний рух України в політично найтяжчому тоді Сокирянському районі. Особливо в робітничому місті приїжджих енергетиків – Новодністровську. Створений тут Бурлакою робітничий осередок Руху був тоді авторитетним, і з ним рахувались. Ця поважна сторінка біографії Бурлаки не забудеться. Сьогодні ж Василь Бурлака теж з регіоналами. Дивне поєднання: рухівський регіонал… Правда, до подальшого тексту Бурлака ніякого відношення не має. Просто згадались добрі справи сміливого рухівця із Сокирянщини.


 А далі мова піде про далеко не молодого Галиця. Точніше, про його необдумані висловлювання, які він кілька разів випалив у розчервоніло-збудженому стані. Він зустрічався із групою педагогічних бунтарів, які намагались протестувати під левами. Десяток вчителів, переважно 60-літніх, відстоювали своє право на колишнє приміщення Будинку вчителя, що в провулку Поповича. По сусідству з «Юністю Буковини», офіційно обласним центром естетичного виховання.


 Ще 9 червня сесія обласної ради вирішила функції комунальної установи «Чернівецький обласний Будинок вчителя» передати центру естетики – «Юності Буковини». Колишні працівники Будинку вчителя створили інший, але вже громадський центр культури дозвілля вчителів.


 Так ось пікетувати облдержадміністрацію вийшло два десятки ображених педагогів, які дали дітям тримати плакати. З досить не зрозумілими для них текстами: «Пане Маніліч. Від вас залежить наше майбутнє» або «Збережемо духовну красу». Зрозуміло, що якоїсь підтримки цей протест у вчителів не мав, інакше б вийшли підтримати. А можливо, просто не вміють педагоги організовувати пікети. Тут зрозуміло одне: йде боротьба за недоглянутий особнячок у центрі Чернівців. Хтось в Інтернеті написав, що Папієв готує собі готельчик чи сауну. Невідомо, звідки така інформація.


 Але її б не було, якби влада одразу відверто сказала, що гуртки і студії з Будинку вчителя для зручності переведено в розкішне приміщення «Юності Буковини», а у звільненому котеджі розміститься щось інше. Дитяче чи педагогічне. Тоді б не народжувалась народна творчість про готельчики чи сауни.


 Та повернемось до Галиця. Знервований заступник губернатора кілька разів назвав політичними бомжами тих активістів з прапорами, які на прохання скромного вчительського пікету вийшли їх підтримати. Яких політичних бомжів побачив з вікна пан Галиць? Свого давнього побратима з 90-х років Георгія Манчуленка? Так, він сьогодні не депутат, але за нього тричі проголосували буковинці як за депутата Верховної Ради. Тоді ще, здається, партійних списків не було.


 До речі, і Галиць колись балотувався до українського парламенту. Я, пригадую, теж голосував за його кандидатуру, бо висував тоді ще Гриця Галиця-журналіста колектив облдержтелерадіокомпанії. Тоді демократ Галиць не пройшов. Зате регіонал Г.Г., він же перший заступник голови ОДА, став депутатом лише буковинського парламенту, в якому досить агресивно воює з представниками колись йому рідних демократичних сил.


 Назвати політичним бомжем тричі нардепа – це досить брутально. Тим більше, саме Манчуленку доручено очолити Комітет опору диктатурі. І слава Богу, що він погодився на таку складну боротьбу. Бо диктатура дійсно насувається. Ланцюжок подій в Україні перетворився на справжній ланцюг, яким прив’язують не лише худобу, а й людей. Це ж видно щодня. Наше кривосуддя з брехливими декриміналізаціями стає європейським посміховиськом.


 Спасибі тим, хто створює хоч якийсь опір. Бо люди на очах впадають у небезпечний стан зневіри й апатії. Така байдужість загрожує тим, що потурає сваволі. Українці перестають бачити, аналізувати, порівнювати. Багато з них махнули на все рукою, віддавши перевагу кільком «т»: тапчан, тапочки, телевізор, телефон.


 Були під час цього мініпікету й кілька депутатів обласної ради. Зокрема, Віталій Мельничук, Іван Мунтян, які є лідерами політичних партій. Підкреслюю – політичних! А в ситуації з мало кому відомим Будинком вчителя навіть не пахне найменшою політикою. То чи варто нести синьо-жовті прапори до мовчазних левів і підтримувати майнові претензії тих, хто, за словами довголітнього шефа освіти Михайла Бауера, «перетворили Будинок вчителя на бардак»? Правда, на таку негативну 12-бальну оцінку обласного начальника управління проситься підказка школяра з останньої парти: може, варто було керівництво поміняти, а не весь Будинок вчителя ліквідовувати. Але начальству видніше.


 Згадався попередній пікет біля держадміністрації. Протестували чорнобильці, в яких Верховна зРада відбирає компенсації за обпечене палаючим ураном здоров’я. Ліквідатори заслужених пільг принизили справжніх ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Це справжня ганьба, до якої приєдналась і наша ОДА, від якої до вражених стронцієм пікетувальників ніхто так і не вийшов. А там підтримка політичних партій та її лідерів, які виступали на цьому чорнобильському мітингу, конче була потрібна. І правильно, що вони прийшли на цей мітинг. Бо авторитет політиків якраз і гартується в єднанні з людьми. З масами. Сьогодні цього чомусь бракує. Тому й все сміливіше приживається сваволя.

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення