Неділя, 15 грудня 2019p.

Опромінені

 Іноді я довго пояснював іноземцям, що живу в Чернівцях. Дехто, вперше почувши цю назву, повторював «а-а, Чорнобиль, о кей». Так, нас деколи ще й тепер плутають. Доводиться пояснювати, що від Чернівців до Чорнобиля аж п’ятсот кілометрів. Правда, чесно доповнюю, що запаскуджені стронцієм хмари, занапащені цезієм води дістались і до Буковини. Цього оксамитового славного окрайця великої України. Тому маємо забруднені радіацією Киселів, Ставчани, Кадубівці. Це офіційні села зі статусом чорнобильських. А скільки ще територій полив урановий дощ! Їхній чорнобильський статус підтверджують хіба що нові цвинтарі, кількість яких з 1986 року подвоїлась.


 Тепер уже незалежна, тобто ще рідніша, ніж тоді, у 1986, Україна карає ліквідаторів Чорнобильської аварії. Сповнені людських страждань і випробувань буковинські чорнобильці мусять захищатись. Змушені якось гасити ту пільгову пожежу, яку роздмухали у Верховній Раді народні мільйонери. 9 вересня товстосуми-більшовики не посоромились прокнопкодавити законопроект, який скасовує пільги в першому читанні, що призвело до масових акцій протесту. Одна з таких зібрала чорнобильців під стінами Чернівецької ОДА.


 Липові парламентські ліквідатори пільг оголосили війну справжнім чорнобильським ліквідаторам. Ви десь таке чули?


 Сьогодні акціями протесту особливо когось не здивуєш. У когось відбирають землю, у когось – школу, у когось – пільги. Але цей чорнобильський спротив особливий. Не звернути увагу на нього – це бездушно і бездумно. Це збунтувались не якісь там незадоволені прохачі, а наші рятівники, які мужньо кидались на палаючу амбразуру, щоб ми жили, плодились, багатіли, жиріли. Опромінені стронцієм ліквідатори прийшли не до німих скам’янілих левів перед будинком буковинської державної (!) адміністрації, а до рідної місцевої влади, яка за кожної нагоди гаряче освідчується в любові до Буковини. Язиком, а не серцем.


 Я ходив між рядами сміливих бунтарів, шукаючи знайомих ліквідаторів чи будівельників, з якими зустрічався в Плахтянці, Нежиловичах, Городянці (чорнобильських селах).


 – Більшість з них уже на тому світі, – сумно відповів Василь Колотило з Глибокої, який згадав, як в Бородянці давав мені інтерв’ю для обласного радіо. – Я й не думав, що колись доведеться доводити свою участь у ліквідації чорнобильської біди, відстоювати права своїх земляків на пільги.


 Впізнав я під стінами ОДА і тодішнього старшину з кельменецьких Іванівців Михайла Веркаса. 90 днів відслужив він тоді в зоні, рятуючи і людей, і їхнє квартирне майно від охочих нажитись на біді.


– А тепер у мене постійно відмовляють нирки, скаржиться інвалід-міліціонер. – По п’ять разів на рік лежу в лікарні. І все ще сподіваюсь на обіцяні гроші для будівництва хати чи на квартиру у Кельменцях.

– Тоді була така радіація, мовби в роті перцем посипали, – згадує чернівецький лікар Анатолій Кващук. – По 200 мілірентген набирали за пару годин. Привіз з Чорнобиля букет болячок, а тепер ще й пільги відбирають.


 Представникам обласної влади таки варто було вийти до людей, серед яких, крім чорнобильців, були й діти війни, афганці. Варто було хоча б прочитати їхні плакатні вимоги, які вони писали від руки на чистому боці квітчастих шпалер. А слова тут досить влучні, які змушують подумати. Наприклад: «Чорнобиль – не курорт», «А ви там були?», «Зніміть зашморг з чорнобильців», «Поверніть втрачене здоров’я», «Не дочекаєтесь, ми ще живі…».


 Протестувальники, опромінені радіацією, прийшли до приміщення влади, вони мирні, спокійні, не розмахують кулаками, не штурмують Будинок з левами. Опромінені чорнобильці мужньо повстали супроти ліквідаторів пільг. Це був такий легенький дзвін на сполох, який мав би почути хоч хтось з облдержадміністрації. Організатори мітингу спеціально обрали 13 годину, коли владники відпочивають від роботи. На жаль, вони не пожертвували своїм обідом і задніми дверима вислизнули з державної установи. А можливо, й підземні ходи є, як у парламенті.


 Так і хочеться запитати цих людей, які знехтували зустріччю з мирними, хворобливими ліквідаторами аварії. Так, вони опромінені скаженою урановою отрутою. А яким стронцієм чи цезієм заразились ви – голови, заступники, начальники управлінь? Зрештою, депутати, які мають посади в Будинку з левами. Невже зневагою до людей? Невже ви опромінені злістю за те, що вони насмілились протестувати? Невже заразились ненавистю чи страхом? Тоді це ще більше лихо, ніж чорнобильське. Бо якщо стронцій таки має властивість розпадатись, то такі керівні якості вже в крові навічно. І вони не розпадаються. Треба міняти кров. Тобто владу. У всякому разі навіть німі кам’яні леви чули одностайне багатоголосся «Вла-ду геть! Вла-ду геть!».


 Леви то чули. А ось посадовці, певно, були зайняті підготовкою зустрічі московського Кіріла, який хоче приєднати Буковину до «русскаго міра». Ну що ж, Кіріл приїхав і поїхав, а місцеві виборці керуватимуться настановою Господа: «пізнайте їх за банками їхніми».


 Один за одним піднімались на сходи ОДА чорнобильці з районів, з Чернівців, голова Комітету опору диктатурі триразовий нардеп Георгій Манчуленко, депутат-свободівець Назар Горук. Організатор акції чорнобилець Манолій Желєзний зачитав телеграму від донецьких побратимів, які підтримують протест буковинців. Депутат облради точно сказав, що такими людьми треба гордитися, а не обрізати їхні заслуги перед народом України.


 Протестували не лише буковинці, а й переселенці з Прип’яті. Більше ста сімей із забруднених чорнобильських країв знайшли свій повноцінний притулок на березі Пруту, в основному в будинках біля «Гравітону» та на Бульварі. Одна з них Поліна Філатенко охоче розповіла, що часто буває у Плахтянці, яку зводили буковинські муляри, столяри, штукатури, покрівельники. Її родичі мешкають на вулиці Буковинській, в двадцятому будиночку. Дуже вдячні нашим землякам за такий зручний котедж у поліському краї.

Та найчастіше згадували мітингувальники соціального міністра, віце-прем’єра й мільйонера Сергія Тігіпка. Навіть заримували про нього рядки:


Тігіпко наш – він хлопець бравий,

Йому в рот пальця не клади.

Прихопить банк, п’ять пивоварень,

Пораду дасть: не жди – кради!


Іноді вважають довірливих українців слухняними й терплячими волами. Так, вони горбляться, покірно очікують, коли ж «запанують у своїй сторінці». Але терпець уривається, і вони можуть випростати груди та з гідністю постояти за себе.


 – Нас Тігіпко постійно лякає кризою, – обурюється голова Чернівецької міської організації «Спілка Чорнобиль» Ніна Івоняк, до речі, з Прип’яті. – Одна криза минула, друга наближається. Але чому влада не економить на своїх привілеях, а лише на наших мізерних пільгах?


– Про яку кризу весь час набридає віце-прем’єр? – запитує буковинка-ліквідаторка Віра Перепічка, чоловік якої пожежник з Прип’яті. – На городах гора картоплі, кукурудзи, поля червоні від помідорів, сади гнуться від яблук. Нема куди дівати дари Божі, а мільйонер плеще язиком, щоб затягати паски, бо жаба нам цицьки дасть…


 Який же мирний наш український люд. Навіть бунтуючи, жартує. Лише недолугі невігласи можуть так безпардонно принижувати нас. Їм по барабану збурені чорнобильці. Їм до лампочки скалічені афганці. Вони звикли ламати через коліно. Їм все одно, що думає про них світ, свій народ. Владний олігархат вміє і рибку з’їсти, і в крісло сісти. Благальні передвиборчі клятви давно забуті. Більшовицька партія капіталу чує лише мову сили, коли афганці з чорнобильцями жбурляли каменюкою в їхні кам’яні обличчя.


 Вона боїться бунтів. Тому ввімкнула задню передачу. Минулої п’ятниці прем’єр підписав мирну угоду з чорнобильцями та афганцями. Домовились про суттєве підняття пенсій. Тобто виміняли спокій на гроші. Підписані також меморандуми про взаємодію і співпрацю між урядом і союзами воїнів-афганців і чорнобильців. То ж варто бунтувати.


 Правда, інтереси інших протестувальників чомусь залишились неврахованими. Тобто клерки з Кабміну ручним режимом регулюватимуть: тому – дам, тому – не дам. Бо та дитина війни їздить на «Жигулях», а та – на мерсі. Треба перевірити, перерахувати, обрізати. Отже, замість народного закону, отака мета – визначати пільги антинародним урядом. Бо не вистачає коштів. Хоча і в кризові часи доходи і кабміновських, і парламентських, і президентських багатіїв збільшуються на ще один нуль.

Ці «ліквідатори» таки опромінені жадобою розкошів. Кажуть, когось радіація піднімає.

Оцінити матеріал:
(0 голосів)

Коментарі

Додати коментар

Забороняється розміщення коментарів, що містять: відверте рекламування, зокрема рекламування інших вебресурсів. Грубі, нецензурні вирази й образи в будь-якій формі. Безглузду інформацію, що не має сенсу (флуд). Такі коментарі видаляються без попередження.

Захисний код
Оновити

Коментарі Vkontakte.ru


Загрузка...
Альфа-Банк UA CPL

Нові блоги

Реєстрація

*
*
*
*
*

* Поле обов'язково для заповнення