Торік екс-міністр фінансів Федір Ярошенко доручив розробити урядовий законопроект про компенсацію знецінених радянських вкладів. Казав, що його бажання було викликане численними листами пересічних українців із запитаннями, як і коли уряд збирається розраховуватися з радянськими боргами. Щоб зменшити соціальну напруженість у суспільстві та врегулювати механізм компенсації, міністр фінансів Валерій Хорошковський вирішив пришвидшити підготовку законопроекту. Поки що документ планують підготувати до кінця березня…
НБУ повідомляє
Згідно із Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21 листопада 1996 року N 537/96-ВР компенсація громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України, починаючи з 1997 року, та в інших формах, відповідно до вимог чинного законодавства.
Начальник управління Національного банку України в Чернівецькій області Богдан Ковч повідомив: «За 14 років реалізації положень Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», яким встановлено зобов’язання держави перед громадянами щодо відновлення знецінених заощаджень у сумі 131,96 млрд. грн. (у тому числі грошові заощадження – 121,9 млрд. грн., страхові внески – 7,77 млрд. гривень, державні цінні папери – 2,29 млрд. грн.), громадянам виплачено, починаючи з 1997 року, 10,65 млрд. грн., або 8,1 відсотка суми державних зобов’язань.
Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених в установи Ощадного банку СРСР до 2 січня 1992 року, потребує значних фінансових ресурсів Державного бюджету України. Погашення зобов’язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян буде продовжено після передбачення відповідних коштів у Державному бюджеті України».
Піар-акція перед виборами?
Нікого вже не здивує те, що влада у рік парламентських виборів хоче потішити суспільство радянськими коштами. Доки йде підготовка законопроекту, політологи називають такий хід не інакше, як популістським. Політолог Ігор Буркут коментує: «Наближаються парламентські вибори, і, як завжди, починається гра з виборцями. Свого часу Юлія Тимошенко на цьому здобула чималу підтримку. У людей були досить солідні кошти в радянському Ощадбанку, а їм видали по так званій «Юлиній пенсії». Це дрібниця порівняно з тим, що було. Якщо нинішня влада хоче повторити такий хід (а він для самої Юлії Тимошенко був позитивний), то вона помиляється: люди не вірять у це. І компенсувати всього нинішня влада не зможе, хіба що видаватиме кошти радянського Ощадбанку в радянських карбованцях. По-перше, я не бачу ніяких реальних можливостей компенсувати все, що там було, а по-друге, ті гроші були переведені в Москву, ними давним-давно скористалися сучасні російські олігархи. Хіба вони захочуть збільшити попит на російські товари в Україні і якісь «грошики» сюди пришлють? Це зі сфери фантастики».
Ігор Григорович переконаний, що на сьогодні не існує джерел, з яких би могли справді компенсувати радянські вклади:
– Чесно кажучи, боюся іншого, що джерело це – друкарський верстат, який клепатиме нічим не забезпечені папірці, ті папірці роздадуть людям і, таким чином, збільшать і без того зростаючу інфляцію. Замість того, щоб сприяти розвиткові економіки, призводять до стагнації. І так будуть «гратися» до того моменту, поки не помре останній «радянський» вкладник. Тут варто згадати тих людей, котрі відійшли у кращий світ, так і не отримавши свої заощадження… Ігор Григорович згадав, як свого часу французи вклали величезні кошти в царську Росію. Вони купували російські облігації, а за тими облігаціями виплачував Єльцин через багато років після того, як розвалилася царська імперія. Може, і в цій ситуації за радянськими ощадкнижками наші нащадки щось отримають? Варто зауважити, що у вересні минулого року Президент Віктор Янукович доручив уряду та Національному банку розробити такий законопроект. Головне тоді для Президента було те, щоб повернення вкладів не збіглося з передвиборчими перегонами. Проте в 2011 році завдання не було виконано.
Теорія перманентного доходу
З думкою, що повернення заощаджень радянських часів – це швидше байки, аніж реальна можливість уряду, згідні й економісти. Вони вважають, що це вдалий хід перед виборами до парламенту. Доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук впевнений, що виплати заощаджень радянського Ощадбанку є піар-акцією: «Нинішня економіка переживає інфляційний тиск. У таких умовах повертати вклади досить немудро, тим більше, коли держава й Нацбанк і так роблять усі можливі зусилля із заморожування готівки, аби мінімізувати загрозу інфляції. Наскільки це потрібно самим отримувачам заощаджень? У економічній науці є так звана теорія перманентного (постійного) доходу, згідно з якою рівень життя визначає лише постійний дохід, а не випадковий. Веду до того, що люди сумою 1000-2000 гривень не будуть щасливі, адже це – не постійний дохід. Якщо б ці кошти робили людей щасливими, то держава віднайшла б і раніше їх. А так це чергова піар-акція, прив’язана до виборів».
Як можна говорити про якісь грошові повернення, якщо паралельно з цим держава активно намагається випросити кошти у Міжнародного валютного фонду?! Відповідно, якщо із заокеанського джерела ті гроші прийдуть, то їх рано чи пізно доведеться віддавати. Яким чином? Через підняття тарифів на продукти харчування, комунальні послуги тощо. Як зазначають економісти, повертати радянські заощадження не бажано. По-перше, посилюється і без того чималий інфляційний тиск (саме зараз це невдалий хід). По-друге, ці кошти не вплинуть суттєво на рівень життя людей.
Богдан Дмитрович вважає, що для людей нині було б краще підвищити пенсію, аніж зробити невелику виплату: «Існує така закономірність, що результати будь-яких серйозних втручань у суспільство дають про себе знати через 15 місяців, тобто саме через такий період буде реальний результат. На мою думку, швидше за все, цих повернень не буде».
Отже, чи отримають українці компенсації за знеціненими радянськими вкладами, дізнаємося вже навесні. А поки що переживатимемо інфляційний тиск й нові стрибки цін…
Чого очікувати?
Чернівчанці Світлані Ткачук наприкінці 1970-х батьки відкрили рахунок в Ощадбанку, на який щомісяця клали певну суму. Проте, вчасно не забравши гроші, Світлана отримала з тих радянських 15 тисяч карбованців лише 50 гривень: «Юлину тисячу» пропустила, – каже жінка, – не хотіла штовхатися в чергах, а потім просто припинили виплачувати. У те, що влада збирається видавати по заборгованих радянських вкладах якісь гроші, чула, однак мало віриться: в країні шалена інфляція, нерозвинене сільське господарство, зруйнована промисловість. Обмежують субсидії, виплати матерям при народженні дітей… Які радянські заощадження?! Щоб потім сплачували наші внуки-правнуки закордонні кредити?! Як завжди, влада платить народу з його же кишені…».
P.S. Виплата коштів по компенсаційних рахунках, відкритих на суму проіндексованих вкладів в установах АТ «Ощадбанк», буде здійснюватись громадянам України, які є їх власниками, після їх ідентифікації та внесення відомостей про них до Реєстру вкладників заощаджень громадян.
За інформацією філії – Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», громадяни, які ще не зареєструвались у Реєстрі вкладників заощаджень громадян, мають можливість звернутись до філій та відділень ПАТ «Державний ощадний банк України» в області у робочий час щоп’ятниці для внесення відповідних даних про знецінені заощадження до цього Реєстру. Реєстрація вкладників проводиться в тій установі банку, де було відкрито компенсаційний рахунок. Для внесення даних вкладник має пред’явити такі документи: паспорт громадянина України та ксерокопії сторінок паспорта, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера та її ксерокопію, ощадні книжки по компенсаційних рахунках, а за їх відсутності ощадні книжки за вкладами Ощадбанку колишнього СРСР, заповнену форму «Заява-доручення вкладника», а також для спадкоємців померлих вкладників в період з 2005 по 2012 рр. – Свідоцтво про смерть та його ксерокопію.
