Буковинська правда: Суспільно-політична газета Чернівецької області

Новостворені умови для підприємців сфери малого і середнього бізнесу приживаються болюче. І поки владні структури говорять про розвиток, самі підприємці намагаються достукатися у наглухо зачинені двері як місцевих, так і загальнодержавних урядовців. Кошти «малюків» потихеньку потекли в державну казну, в той час як захисники підприємців попереджають: якщо тиск на них не зменшити, в найближчому майбутньому з гри можуть вийти близько 25% представників малого бізнесу і тоді платити буде нікому.


Взагалі, якщо подумати, скільки перешкод сьогодні доводиться долати дрібному підприємцю, щоб заробити кілька гривень, то те, що в нас все ж це робиться, вже свідчить про те, що наших людей так просто не зламати. Та ж статистика простоти ведення бізнесу, що в першу чергу досліджує умови реєстрації суб’єктів господарювання, підтверджує цю проблему. В той час як у розвинутих країнах світу біганина по державних інстанціях для реєстрації власної справи зведена до мінімуму, в нас це справжній марафон для важкоатлетів. Більше того, в будь-якій нормальній країні іноземних інвесторів зустрічають з розпростертими обіймами, а у нас сприймають як загарбника.
Сьогодні виникає й інша біда. Згідно з новими податковими правилами, співпраця з великим бізнесом для представників малого і середнього бізнесу стає проблемою, хоча всім добре відомо, що саме від цієї взаємодії залежить майбутнє економіки всієї країни.
«Візьміть будь-яку велику світову компанію – їхній бізнес збудовано на співпраці з малими та середніми підприємствами, це є їхньою основою», – переконаний голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ, про що він заявив під час зустрічі з керівниками великих підприємств, власниками малого та середнього бізнесу Чернівецької області. За його словами, у розвинутих європейських країнах малі та середні підприємства створюють близько 50% ВВП, а в Україні цей показник не перевищує 10-15%.
Малий бізнес сьогодні розглядається як вид, який вимирає, якщо зважати на те, що постійно тривають розмови про його захист. А від чого чи від кого виникла необхідність його захищати? Те, що в усіх інших країнах є основною підтримувальною силою загальнодержавної економіки, в нас потребує захисту. Саморегульовна структура, яка має існувати як вільний птах, підкоряючись лише власним економічним законам, в нас опинилася під загрозою зникнення, і, наче той звір, сидить у клітці зоопарку. У таких умовах її майбутнє приречене. Богдан Сторощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії і менеджменту, заступник декана економічного факультету ЧНУ ім.Ю.Федьковича: «Я вважаю, що не потрібно захищати, підтримувати чи допомагати малому підприємництву. Основне – не заважати. Чому ми є непривабливими для ведення бізнесу для іноземців, коли навіть ті самі податки в нас набагато нижчі, ніж у багатьох країнах Європи? А все тому, що при складанні рейтингів економічної привабливості враховуються ще два фактори: кількість платежів, які має здійснити підприємець, і кількість робочого часу, який він повинен витратити на оформлення своїх стосунків із державою. І за цими показниками ми безнадійно на дні».
Справа в тому, що, якщо малий та середній бізнес не зможуть існувати в таких умовах, великий бізнес, який сьогодні себе відчуває досить комфортно, теж зазнає краху. Насправді економіка як живий організм: якщо немає зовнішніх негативних факторів, вона здатна і до саморегулювання, і до самозцілення, і до природного розвитку, і до росту. Тому логічними є зауваження про те, що єдиним правильним рішенням є прибрати зовнішній фактор, тобто державне втручання, і дати їй здійснити свій природний ріст. Багато хто вважає, що, якщо зменшити контроль над підприємцями, зменшити кількість перевірок тощо, підприємці перестануть добросовісно надавати свої товари та послуги. Але досвід країн, які ризикнули і де економічне зростання охарактеризували як «економічне диво», показує, що зменшення тиску держави справді дозволить кожному охочому виробляти, що він хоче, однак конкуренція, що виникає при цьому, і боротьба за споживача унеможливлюють створення неякісного продукту, адже цей продукт дуже швидко стане неконкурентоспроможним.
Отже, можна впевнено сказати, що сьогоднішні реформи ніяк не штовхнуть малий бізнес і економіку в цілому до розвитку. Єдиним розумним виходом є взяти приклад з тих країн, які пройшли вже цей шлях і влада яких була достатньо мудрою для того, щоб дати свободу малому і середньому бізнесу, тим самим приєднавшись до світової економічної системи.


Після насильницько-добровільного впровадження нового Податкового кодексу увага до малого і середнього бізнесу значно збільшилася. Адже всім цікаво подивитися, як цей хом’як забігає у новому колесі. Не минуло і кількох тижнів після нововведень, а чиновники впевнено заявляють про перспективу розвитку малого і середнього бізнесу в області. Так, на нещодавній прес-конференції Михайло Гайничеру, заступник голови облдержадміністрації, доповів про всі позитивні моменти, які вони бачать у зв’язку з новими правилами гри для малого бізнесу. «Зміни законодавства стимулюватимуть діяльність суб’єктів малого бізнесу на етапі його започаткування, визначають рівні для всіх правила оподаткування. Станом на початок року кількість малих підприємств складала 4 тис. 881 одиницю. Сума коштів, сплачених суб’єктами господарювання малого бізнесу до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, за 2011 рік становить 266,9 млн. грн.», – заявив п. Гайничеру.
А судячи з того, що для підприємців першої групи ставка оподаткування встановлена у максимальному розмірі – 10%, наступного року з дрібних підприємців зберуть ще більше данини. І хоча вищезгадану ставку могли встановити значно меншою, враховуючи, що вона коливається від 1-10%, наші місцеві управлінці вирішили не бути дріб’язковими і влупили по максимуму. Воно й правильно: навіщо гратися, все одно рано чи пізно вона досягла б цієї цифри. Рух вгору – їхнє гасло… Самі ж підприємці наївно сподіваються, що, можливо, слід врахувати їхні можливості і трохи збавити оберти в скороварці, на що п. Гайничеру відповів, що, по-перше, це вирішується не на рівні облдержадміністрації, а на рівні міської ради, а по-друге, якщо вони ухвалили таке рішення, на те були причини, адже треба звідкись брати гроші на соцвиплати... Та, які б причини в них не були, підприємці ніяк не поділяють такої позиції. І у відповідь стверджують, що такий надконтроль держави за сферою малого і середнього бізнесу унеможливлює його розвиток і ставить під питання його існування в Україні взагалі. Як доказ наводиться місце в статистиці простоти ведення бізнесу серед європейських країн, згідно з якою ми на почесному 145 – останньому місці, пропустили вперед навіть сусідню Молдову.
Володимир Дорош, голова правління Буковинської фундації підтримки регуляторної реформи в Україні: «Потрібно в першу чергу відновити статус Держкомпідприємницва, без цього суттєвого розвитку малого і середнього бізнесу не буде. Зараз відсутній діалог між даною сферою і державою, а він необхідний для того, щоб підприємці могли висловити свою думку і потреби на найвищому рівні. Щодо спрощеної системи, то ми разом з Асоціацією ринків Буковини вважаємо, що дане рішення було ухвалене без належного обговорення. І ми в свою чергу намагалися це донести до присутніх на сесії міської ради і продовжуватимемо це робити. Максимальний платіж єдиного податку для цих малих груп є просто катастрофічним навантаженням. За нашими попередніми припущеннями, 20-25% підприємців можуть просто закритися, не втримавшись під цим тиском. Тому намагаємося донести до влади (як місцевої, так і обласної), яка може посприяти налагодити певний діалог, що потрібно зменшити ставку єдинщиків до 5-7%». І хоча поки що шансів на те, що їх почують, мало, але все можливо…