Більшість клієнтів, які мають валютні кредити, переконані, що їх неможливо перевести у гривневий за старим курсом. Тому продовжують переплачувати енну суму грошей або входять до списку злісних боржників. А фахівці переконують, що такі клієнти повинні захищати свої права і можуть перевести валютний кредит у гривневий за старим курсом. Навіть у цей важкий економічний час. Адже на це зважилися (і успішно пішли цим шляхом) громадяни сусідньої Угорщини.
Теперішні умови кредитування навряд чи можна назвати лояльними. Адже ставки досить високі, вимоги банку суворі. Потенційні клієнти повинні мати ідеальну кредитну історію. При цьому банки оцінюють усі можливі ризики. І складається несприятлива ситуація для тих, хто дійсно потребує позики, але отримати її стає чимдалі нереально. Попри складні стосунки клієнтів із банками ще чимало людей все-таки бажають оформити кредит, оскільки іноді він є єдиною можливістю отримати певні матеріальні блага. Навіть враховуючи те, що різні банки пропонують кредити від 15% річних і вище.
Частка депозитів у банках більша, ніж кредитів
Ставлення банків до позичальників у цілому пом’якшилося, але це не означає, що банки готові видавати проблемні кредити. Однак, у будь-якому разі, криза несе в собі невизначеність і підвищені ризики для позичальника. До останніх належать і різке підвищення цін, і можлива втрата робочого місця або зменшення зарплати працівників певних галузей, і неможливість зняти кошти з рахунка в банку. Незважаючи на те, що середні ставки більшості видів кредитування, крім іпотечних кредитів на первинному ринку житла, поступово знижуються, на сьогодні вони все ще гарантують позичальникові значну переплату за кредитом.
За інформацією Асоціації українських банків, на сьогодні в Україні діє 176 банків. Три мільйони людей мають проблемні стосунки із ними через кредити. За статистикою, з грудня 2008 року 168 осіб вчинили самогубство через неплатоспроможність. Приблизно 40 із цих випадків УМВС України визнало наслідками фінансових труднощів із українськими банками. «Вочевидь така ситуація склалася тому, що нині банківська система добре захищається державою, а от пересічного споживача банківських послуг терміново треба захищати від цих же банків. Останні повинні йти на поступки своїм клієнтам, а не говорити, що видача депозитів не можлива через неповернення громадянами кредитів, бо це є диявольська брехня. Адже, згідно зі статистикою, в Україні видано 16% кредитів фізичним особам, а ці фізичні особи віднесли до банків 22% активів. Отже, головний обман кожного із банкірів та тих, хто їхні інтереси лобіює, полягає в тому, що неповернення кредитів має пряме відношення до неповернення депозитів», – переконаний директор юридично-охоронної антиколекторної компанії «Ваша надія» Федір Олексюк.
Кредитний договір, що не може прочитати навіть суддя
Згідно з незалежним міжнародним опитуванням, 86% респондентів з усіх регіонів України визнали, що мають негативний досвід співпраці з банками. «Однак через фінансову неграмотність люди продовжують довіряти свої гроші цим фінансовим установам. А це є черговим кроком до поглиблення економічної кризи», – переконує п. Олексюк. В українських судах розглядається понад 200 тисяч справ, що стосуються банківської сфери. «Абсурдних справ, коли навіть судді не можуть прочитати і зрозуміти договір на видачу кредиту, які банки надають клієнтам для підписання, безліч», – пригадує юрист юридично-охоронної антиколекторної компанії «Ваша надія» Роман Тимчук. Якщо до 2011 року, щоб відкрити місцевий банк, необхідно було, щоб у його статутному фонді було не менше 1 млн. євро, обласний – 3 млн. євро, всеукраїнський – 5 млн. гривень, то з лютого цього року планку суттєво підвищили до 120 мільйонів гривень незалежно від виду відкритого банку.
На сьогодні в Україні загальна кількість підприємств, що надають послуги з повернення боргів, нараховується більше 200. У 2010 році загальний обсяг боргів, переданих колекторським агенціям, становив більше 10 млрд. гривень. Однак на початку листопада Верховна Рада України почала розглядати проект закону «Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників». Цей законопроект з метою заборони використання власності на шкоду людині і суспільству, захисту прав боржників, щодо яких проводиться діяльність зі стягнення заборгованості, запроваджує тимчасову заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників.
Уміле користування кредитом залежить від фінансової культури
Фахівці кажуть, що успішність користування кредитом безпосередньо пов’язана з тим, як людина керує своїми особистими фінансами в цілому. «Чи складає щомісячний фінансовий план, щоб вчасно планувати виплати по кредиту, чи веде облік витрат, щоб контролювати їх можливе збільшення, чи уважно обирає банк, з яким збирається співпрацювати, чи збирає та аналізує інформацію з різних джерел. Інакше людина зажене себе в ярмо. По-перше, через неправильний стиль життя – споживацтво як філософію життя. Хочеться жити красиво, багато, у достатку, за останнім словом науки і техніки. Людині подавай все й оразу, при цьому вона забуває про духовні закони та здоровий глузд. По-друге, спрацьовує «магія готівки». У нас історично так склалося, що немає сформованої адекватної фінансової культури. Реклама фінансових послуг заворожує: кредити без застави, без довідки про доходи, нуль річних, нуль першого внеску – просто рай для «лохів» і для шахраїв, а ними сьогодні є не тільки окремі ділки, а й цілі корпорації та установи, у тому числі і наша рідна держава, яка, цинічно не повернувши ощадбанківських заощаджень наших дідів, завжди з усмішкою відбере останнє й у нас», – розповів Федір Олексюк.
